Булькоче в горлі вир високих нот,
шипить і плавиться. Ось-ось та й закипить.
Та на кону сьогодні дуже дивний лот:
наразі саме, хто кого перемовчить.
Стріляє блискавками красномовний погляд
ще мить і мабуть просто зірве дах.
Ти все торочив злісно про якісь там "роги"
про неминучий наш сімейний крах.
Кричав, зривася хвилею істерик
волосся скуб і обіцяв убити...
А я мовчала й посміхалась - стерво!
Бо так як ти, ніхто не вмів любити!
Тож вся ця сцена, цей безглуздий страйк,
який щоразу вивертає шлунок,
всього лиш свідчення того, що справжній рай -
твого кохання щирий поцілунок.
