Я вас вітаю, поетеси,
Зі світлим святом Березневим!
І, користуючись моментом,
Пов́ідаю про біль душевний.
Колись у юності, давненько,
Зустрів я дівчину гарненьку.
На шиї вишеньки-намисто,
А очі – зорі променисті.
Купив букет квіт́ок духмяних,
Щоб привітати її з святом.
І цілий день я з ним носився,
Та не вручив, бо соромився.
Отак пройшла повз мене доля,
Лиш залишила слід глибокий.
Не будь на се господня воля,
Була би д́івчина та м́оя.
Пройшли роќи, тепер я смілий,
Але ту саму більш не стрінув!