Сумом взяте голе небо.
Та й ми під ним – того…
Йде у одязі потреба
І у печі щоб гуло.
Суне північ, бере справи
До своїх холодних рук.
Нікуди тепер без кави
І близьких її подруг.
Тільки виткнеш ніс зі схову,
Враз прихопить білий біс.
Ой, часи прийшли лукаві –
Тепер двері вже заніс!
Що чекати ще від Бога?
За гріхи чого нашле?
Мав би дати нам підмогу,
Він по іншому веде.
І так завжди. Благодаті
Не по наш низенький зріст.
Дні строкаті у заплатах,
А холодні… Хай їм біс!
15.10. 2015 р.
