Доля моя, доленька,
Що чека мене?
Тіло майже скорене,
Та ще не сумне.
А душа, мов горлиця,
Політ не здає.
А тарілка котиться,*
Промінь роки тче.
То що буде, рідная?
Не згублю себе?
Ці питання – віхола.
Я їх – в відерце.**
Потім буде відповідь,
Коли стихне все…
11.10. 2015 р.
--
* Сонечко. З дитячого віршика.
**Як в комп*ютері в корзину.
