Він - чоловік непростий,
а неабияка цяця,
запакована
у
відполірованому кейсі
дорогого мазератті...
На правому іклі
в нього
безцінний діамант.
Але він посміхається
не всім,
тому
тільки обрані
можуть визріти
коштовного блиску...
Свої очі цей чолов*яга
ховає
за непроглядними
скельцями окулярів,
аби ніхто
з необраних
не побачив його
грізного
рознатого* погляду...
Його бояться всі.
І всі йому кланяються.
А він настільки звик
до того,
що іншого не сприймає
і не приймає.
Тому, якщо не хочеш
(чи не можеш)
кланятися,
не ходи поблизу
цього чоловіка,
бо сей пан
без зайвих вагань
штовхне,
або копне,
або й розчавить...
Навіть чорний кіт
із сусідньої вулиці
ніколи не ризикує
перебігати йому дорогу...
Тільки сірій вороні байдуже,
бо вона вчора...
вкакалась
на дорогий рукав,
(здається, від Армані)
сего поважного пана...
(18.09.15)
*рознатий - (діал.) косоокий
Вау... Це щось таке...сміливо-новітне.) Ти, як завжди все вміло зашифровуєш. Справжній глибинний зміст залишається собі вільний від посягнь цікавих. Але його тінь так майстерно визирає навсебіч, даруючи уяві простір, що аж перехоплює дух.)
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесюню, щиро дякую за файні слова. Таке щось несподіване проситься з язика. Сама не знаю... Та вирішила не опиратися
)))))))))
)
