Моя мала печаль велика,
Безмежна прірва світлих мрій.
Туди я впала, мов безлика,
Замість цукру скрізь там сіль.
Такий мій біль несамовитий,
Навколо чорна гіркота.
А ти також, мабуть, безликий,
І я зсередини пуста.
Обидва ми настільки різні,
Кудись тікаєм врізнобіч.
А час коли настане пізній,
Не станем навіть пліч-о-пліч.
Сумую, мабуть, безнадійно,
Не бачучи твоїх очей.
А я шукаю їх постійно...
Не знаєм стільки ми речей!..
Мені не треба купа грошей,
Хочу без їжі обійтись.
Любові, щастя навіть може й
Без них не можна домогтись!..
Мені тільки одне лиш треба:
Торкнутися твоїх лиш вій.
А з них злетіти. В небо, в небо.
Щоб позбутися цих мрій. (...)
21.01.2014
