Зоря любові догоріла
Й упала на опалену стерню,
Я в тім вогні сама горіла
Й природа почорніла на корню...
Світи,розділені навпіл
Мені ніколи не з"єднати,
Пісень про щастя та любов
В майбутньому не заспівати.
Не стане музикою знов
Ні суха квітка,а ні чорний лист,
Мелодією скорботи
Зірвалась наша зірка вниз...
Та відболіле не болить,
Серце й душу вже не крає...
Над чорною зорею
Новий день
Прозорі крила розправляє.