Не плекаю надії на зустріч з тобою
І у щастя земне я не вірую,
Бо злітала з тобою до неба я,
А тепер ось стою тут над прірвою...
Я стою з синяками,рубцями та ранами,
Пошматованими,оббитими крилами,
Із думками до болю у серці
Лише чорними,а не білими...
Ще один тільки крок
І розступиться небо,
І моя зубожіла без тебе душа
Стане вільною,зовсім вільною
Від кайданів земного життя...
