Лежи і мрій, допоки стане сили…
Лежи і мрій, допоки сил нема,
Та знай, що не заповняться пробіли,
Якщо ти не заповниш їх сама…
Лежи і мрій, і грій холодне серце,
Топи в нім лід і полум'я пали,
Аж доки звідти голос не озветься,
З-під сизої гарячої золи:
«Вставай, вже карі очі помутніли!
Вставай, уже закінчилась зима!
Ніколи не заповняться пробіли,
Якщо ти не заповниш їх сама!»
2004р.