кожен поскладав
повисмикував
присмакував все
у футляр
позамикав все
що є між волосся
що стоїть
поперек горла
що не на своєму місці
все позачинялося
за дверима
лишилося за вікном
на роздуви вітрів
на роздуми неперехожих
усе до футляру
в сховок
під дерево забити
цвяшками в голову
аби пам*ятати
лише собі
лише нікому
стоптувати ступні
зношувати
свої футляри
