Солоні різки
Кострубате серце,
Засмічені мізки…
Соляться в цеберці
Для безслав'я різки.
Скоро наші дупи
Стануть полосаті,
Владні козолупи
Будуть нас повчати.
Куди йти, де сісти,
Коли й що казати,
Як й куди залізти,
Як й кому лизати.
Де ота дорога
По якій ходити
І в якого бога
Долю нам просити.
І на якій мові
Думати, співати,
З ким жити в любові,
А кого послати…
Душі шерехаті
Царюють над нами,
Нас у рідній хаті
Мають кріпаками…
І сумує серце,
І жахають думи…
Де до ладу дверці,
Щоб втекти від глуму?