Сіяно, сіяно,
Вітром розвіяно,
Білою піною
В небо полинуло.
Сніги із заметів
Мовчать на проектах,
Вже раптом забутих,
І льодом закутих.
Лід марно сліпучий,
І холод колючий,
Скрізь тиша і пустка,
Що знову загусла.
Та все ж не тікаймо,
І пісню співаймо,
Щоб стихли спокуси
Під грубим обрусом.
