Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мірошник Володимир: Важкий вірш - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Shmigelska, 21.04.2013 - 18:33
"Вірші стають важкими ніби цвяхи...",-бо життя заставляє їх такими бути. А вірш гарний, проникливий, хочеться в нього вірити. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я потупився і колупаю піч. Хоч щиро вдячний за те, що ви коментуєте. Ви мабуть гарна вчителька. Наталя Данилюк, 21.04.2013 - 12:20
Щемно... Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно. Все то ви рузумієте. Людмила Дзвонок, 21.04.2013 - 07:54
О Боже мій, даруй душі цій спокій -Будь поряд з ним в дорозі одинокій, Щоби в журбі не бути наодинці, Ти принеси йому Свої гостинці: Мир, радість, задоволення, терпіння, Вогонь у серце для життя, не тління! Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такі ж гарні гостинці, як ми їх чекаємо і довго вони до нас інколи йдуть. А журбою треба ділитися, для того і вірші, тоді і не так сумно. А ще, коли такі коментарі, як у Вас, то ще й подумаєш - чи журитися. Дякую. laura1, 21.04.2013 - 00:10
Точно. Не вистачає тепла багатьом. Ми приходим у цей світ одинокими, і йдем також. Гарний і точно тяжкий вірш! Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви точно висловилися. Ми приходимо одинокими і йдемо також, тому добре коли і тут і там зустрічають нас небайдужі душі. Через те так жалко малих і старих. Решта вже дасть собі раду. Ірина Червінська-Мандич, 20.04.2013 - 22:21
ми всі на цьому світі одинокі,нам всім бракує трішечки тепла, несказані слова, нічний неспокій - не було б їх - любов тоді б жила. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний за такий експромт. Дійсно, тепла у цьому світі замало, всім не вистачає. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке тоді мабуть у головного героя було життя. Дякую за відвідини і увагу. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||