Прийшла ти тоді не в барвистім вінку
В обіймах з хмільною весною-
Сніжинки кружляли тоді у танку,
Милуючись,ніби,тобою.
І я милувався-ти квітка немов,
Розквітла тим вечором сніжним.
І сором'язливо красуня-любов
До нас прихилилася ніжно.
Сніжинки,сніжинки кружляли тоді
У білому вальсі грайливо...
О,Боже,які ж ми були молоді,
Які неймовірно щасливі!
А доля любов берегла як могла,
Та,врешті,змирилась безсила.
Неначе наврочили генії зла,
Затемнення серця зробили.
Затемнення щезло,як сон прелихий,
Та страшно було подивитись...
Кохання не згасло,та тільки шляхи
В один не могли уже злитись.
Сніжинки,сніжинки кружляли тоді
У білому вальсі грайливо...
О,Боже,які ж ми були молоді,
Які неймовірно щасливі.
