Ваші образи сприймаються як визнання мого успіху
й та прихована,але щира частиночка мого усміху
напевно ще більше і більше взбішує вас.
Я торжествую. І явно тішуся своїй прямоті.
Правда,раніше думалала,що може в мені щось не те...
не тим шляхом йду, повільно розвиваюся,
в суті життя не розбираюся чи ще щось таке.
Та ні,є образи й якщо так дивитися,
я маю чим гордитися.
Ну що ж,це чудово коли визнання приходить так рано
коли зусиль ще потрачено так мало
проте ти переможець
й торжествуєш як головна дама балу.
Заздрість наповнює моє життя якимось неповторним смаком,
в той час як ви плюєтесь своїм ядом.
Й ні,скажу більше,мені не те щоб не огидно,
мені приємно.
Розкидаєтесь певно
найціннішим що у вас є.
Сприймаю образи як прекрасну
сповнену шарму (то твоя заздрість) похвалу
й тішусь і запевняюся у своїй геніальності
й вашій пустоті.
Що ж, я королева балу,а ви...
а хто ви,це вже по суті без толку.
