Мені так боляче тепер всміхатись,
Хоча і світові ще не кінець…
Життя таке…лиш спробуєш прощатись,
Воно зведе всю гордість нанівець…
Мені так боляче тепер всміхатись,
Коли навколо вогнище страшне
Все палить, палить пам’ять! І втішатись
Немає чим…сумне тепер смішне…
Мені так боляче тепер всміхатись,
Краса не здатна врятувати світ…
Як дивно-страшно зараз закохатись!
Гаряче серце – крижаний одвіт…
Мені так боляче тепер всміхатись,
Як бачу долю, дану сироті…
Коли молитви стали всі цуратись...
Я усмішку дарую пустоті.
Мені так боляче тепер всміхатись,
І сльози вже не вилікують ран…
Тому й сміюсь…ще ж треба захищатись,
Й писати далі тлінний свій роман.
