Я набираю твій номер вкотре,
та там звичайні короткі гудки,
моє обличчя від сліз мокре,
і куди від свого болю втекти?
Гудки...
Чужаки...
Без мети...
Набридають вони...
Так хочеться почути голос,
"Привіт Щастя,я теж сумую!"
Та зруйнований той колос,
Абонента кохання я не чую!
Гудки... Гудки...
до пустоти...
через сни...
до зими...
В зоні чужих обіймів існує,
і номер вже давно змінила,
а я закляк,моя душа не чує,
звичку ,яку покинути несила!
Гудки... Гудки... Гудки
дражняться вони...
чутки...чутки...чутки...
не втекти мені,не втекти!
