Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Федик Юрій Михайлович: Коли життя засмічене до краю - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Відочка Вансель, 28.11.2012 - 20:30
Історія чомусь запам'яталаНе тих,хто правильно усе робив. Незабуття лиш тому дарувала, Хто щось нове лише в собі створив. І через себе видав всьому світу, Не тримаючись правил і границь. І не здобувши навіть всю освіту, І наробивши сотні раз дурниць. Ось так і в мові,так і в написанні. Не завжди бездоганність-це душа. Не завжди слово наче наче ніж у рані, Бальзам не завжди.Тільки б не пуста Була та голова,що написала, І не пуста душа,бо ще болить. Це мова наша всім ще пробачала Помилки,бо вони майже на мить. Іх виправить і вчитель,і редактор. Але ніщо не виправить душі. І черствий,і байдужий чийсь характер. Але судити все це не мені. Відочка Вансель, 28.11.2012 - 20:30
Історія чомусь запам'яталаНе тих,хто правильно усе робив. Незабуття лиш тому дарувала, Хто щось нове лише в собі створив. І через себе видав всьому світу, Не тримаючись правил і границь. І не здобувши навіть всю освіту, І наробивши сотні раз дурниць. Ось так і в мові,так і в написанні. Не завжди бездоганність-це душа. Не завжди слово наче наче ніж у рані, Бальзам не завжди.Тільки б не пуста Була та голова,що написала, І не пуста душа,бо ще болить. Це мова наша всім ще пробачала Помилки,бо вони майже на мить. Іх виправить і вчитель,і редактор. Але ніщо не виправить душі. І черствий,і байдужий чийсь характер. Але судити все це не мені. Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я говорю про те що людина яка колись писала .через кризу чи то особисту чи ще якусь. почала себе насилувати писати вырші. а вірші повині писатись від душі. продовшу коли вкладу дочку спати
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну я точно не назву цю людину.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||