Коли життя засмічене до краю,
І до імен, спустився пошук рим,
Неологізми всюди так і сяють,
І назавжди забуте слово – ритм,
То висновок один в думку приходить,
Твої вірші, бездарні як сміття,
І критика нікому не зашкодить,
А тільки приведе до каяття.
Шкода тебе, та жалем не поможу,
Ти сам себе загнав у темний кут,
Та твого віслюка, я все ж стриножу,
На час недовгий,до словесних пут.
Бо твій порив, пора вже зупиняти,
Ти скоро мову знищиш нанівець,
Скажи мені ,невже не вчила мати,
Слова шукати в глибині сердець?
Коли життя засмічене до краю,
У мови джерело ти не сміти,
Історія за все з тебе спитає,
І вітер літ, зітре твої сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380980
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: Федик Юрій Михайлович