Не один, але часом когось та бракує,
Жити варто із кимось, хто вартий тебе
Та така і для мене на світі існує,
Але поки у серці лиш смуток шкребе.
Я знайду, обіцяю, відкрию мою,
Відкопаю, дістану, як треба - створю.
Я на гострого леза краєчку стою
І не вірю, що сам це собі говорю.
Так, я знаю, що я не такий, як вони,
Що не вірю у те, що диктують.
Світ для мене з'явився, та лиш восени.
Може, музи мене ще почують?
Із семи жартівниць я найдужче чекав
Щоб знайти лиш тебе, ніжна доле,
І тебе ще не було, а я вже кохав.
Сподіваюсь не зникнеш ніколи.
