Може, ще музи почують?

Не  один,  але  часом  когось  та  бракує,
Жити  варто  із  кимось,  хто  вартий  тебе
Та  така  і  для  мене  на  світі  існує,
Але  поки  у  серці  лиш  смуток  шкребе.

Я  знайду,  обіцяю,  відкрию  мою,
Відкопаю,  дістану,  як  треба  -  створю.
Я  на  гострого  леза  краєчку  стою
І  не  вірю,  що  сам  це  собі  говорю.

Так,  я  знаю,  що  я  не  такий,  як  вони,
Що  не  вірю  у  те,  що  диктують.
Світ  для  мене  з'явився,  та  лиш  восени.
Може,  музи  мене  ще  почують?

Із  семи  жартівниць  я  найдужче  чекав
Щоб  знайти  лиш  тебе,  ніжна  доле,
І  тебе  ще  не  було,  а  я  вже  кохав.
Сподіваюсь  не  зникнеш  ніколи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302341
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Андрій Конопко