Списи ламають списані в запас,
Віднесені життям на марґінеси.
В них ще штани гарячі від лампас,
І в пам"яті службові "Мерседеси".
Та й інші, що чиновницькі хліба
Жували смачно в ситних годівницях,
Цим теж сьогодні солодко хіба?
Таке і в сні жахливім не присниться!
О, як же тепло й затишно було
Служити їм в ошатних кабінетах
Отим, що нині втримують село
І тим, що в місті мерзнуть у пікетах!
Це боротьба, і як тут не крути,
Цих "слуг народу" можна зрозуміти:
Їх час пробив і треба з влади йти,
Але й піти, це теж ще треба вміти!
В час інтернету обмаль таємниць
Тримають грифи, ті, що не для преси,
Проте й за ними безліч є дурниць,
Де сховані "високі" інтереси.
Про сонце, дишло, цигана й закон
Ще не зітерто з пам"яті громади.
А вже коли перейдеш рубікон,
То не зганьби важку кормигу влади!
Таки влада і гроші псують людей... Чим більше мають,тим більше прагнуть,а народ ледве кінці з кінцями зводить...І нікому немає до цього ніякого діла.Як завжди,мудро і правдиво.
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І стає на серці мулько... Але уроки історії варто пам"ятати. Усе минає... Радий Вашому візиту!
А їм по барабану! Розкошують на людському горі... Бо вони ж не люди, а якісь прибульці... Хоч би їх Бог прибрав, чи змінив ту паталогічну жадібність на жадобу служіння людям!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке перевтілення майже неможливе, на жаль. На чудо сподіватися не варто. Дякую за небайдужість!
Це дико, що чиновник, який займає високу посаду, живе, як сир у маслі. Вони настільки відірвані від людей, що до них не доходить, люди живуть на 800 грн. у місяць... Я завжди думаю, як це жити у такій всенародній ненависті?..
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все-таки влада псує людину, особливо слабохарактерну... Скуштувавши хоч ковток влади,
стають невпізнанними. Дякую за коментар!