Моєму чоловікові Юрі
Зачекай, не зникай,
Світанкова тишо.
Темпераментний півню,
Зажди із початком
Наступного дня.
Любий мій, мов дитина,
Спокійно і рівно так дише,
Тихим подихом вторить
Моїм безсловесним пісням.
Темпераментний півню,
Що тобі до жіночого роду,
До проблем однолюбства,
До інших жіночих проблем,
Коли водиш стількох
По пустому (бо осінь) городу,
Коли маєш шумний
І багатоголосий «гарем».
Темпераментний півень
Мене не спитає, як бути:
Заведе свою пісню і знайде
Потрібні для неї слова.
Цього ранку – не стримать,
Цього ранку вже не повернути.
Я чекаю на «завтра» -
Стиглим плодом
воно визріва…
2004р.