Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: Піду рубати дрова - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мене вибачте, що від мене не було відповіді... ANNA100, 29.08.2011 - 22:59
Ваш спогад дає усім відчутиЗгадати у дитинстві щось своє У когось це може біла хата У когось борщик на плиті У когось у садочку квіти А в іншого у вазі на столі Згадає хтось як під дощем дрова рубати А інший на ногах росу, коли оббігши коло хати обійме матінку свою, що налякавшись й насміявшись відішле випасти козу Кожен тужить за своїм домом, батьками, рідними, дітьми коли відчувши ніби птахом в думках до них він прилетить. Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за розуміння! ANNA100, 29.08.2011 - 22:39
Вважаю граматика чи рима не такі важливі - головне, щоб коли читаєш у Душі вірш співав, а у даному вірші відчутна і рима і думки й почуття автора. Просто не всім вони можуть бути близькими і тоді починають дивитися на орфографію, стиль написання та інші дрібниці. Дуже сподобався вірш, бо люблю не лише дощ та борщ Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку! Я стараюся писати правильно, але коли ВОНИ починають перти... Я за все забуваю і часом тільки друзі допомагають. Я їм вдячний! Борода, 29.08.2011 - 22:36
Давно вже осінь присмалила скроні, а ми у снах в дитинство ще пливем. Вернутися? Та ні! Хай Бог боронить! Бо як тоді внук Діда назове? Микола Верещака, 29.08.2011 - 22:03
...плИту=...плитУ - не римує з "долита",див. Словник укр. мови. Краще:...погоди І у посадці стихли солов*ї. АнГеЛіНа, 29.08.2011 - 19:18
"І щастя більшого мені в житті не треба -Тепла в родині, щоб жили батьки." Щирий і теплий вірш... Сподобався!
Радченко, 29.08.2011 - 19:18
Мені здається, що ми більше і більше розуміємо батьків, згадуємо їхні поради, їхню мудрість.Бо ми вже самі приближаємось до такого ж віку, якими були вони. А ще - розуміння того, що життя біжить не на гору, а з гори, та так швиденько!Я все більше і більше в собі відчуваю схожість з мамою. Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю, ми майже одного віку і розуміємось. А батьки постійно перед очима. Пригадую життя і болить душа і серце. Мало я для них зробив. Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я в житті жив щасливо, через те, що мав чудових батьків і маю хорошу рідню! Хоч жив голодним, мріяв про цукерку, та і по нині щасливий. Я дякую життю!!!Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бережіть маму і тримайтеся разом! Це в житті головне! Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, моя хороша! Щастя коли всі живі і здорові, і коли всі разом!!! Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, зрозумів, а туга залишається... Ідуть роки... Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любцю, це туга... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||