Пломеніють слова,
як родинні вогні.
Що даровані предком
мені в давнину:
«Під коня ти упав
чи іще на коні –
Справедливість і честь
збережи на кону».
На кону справедливість
із честю – одні.
А за коном усе,
що законом назвав фарисей.
І лякав християн,
що згорять у вогні,
І кабальні закони
кував для людей.
Конституцій гроза
град законів несе
Та періщить народ
батогом беззаконь.
Це народу – закон,
а багатим – усе.
Справедливість і честь
відступають за кон.
Якщо вріжуть тебе
та по правій щоці,
То і ліву тоді,
як придурок, підстав.
Справедливість і честь–
мідяки у руці.
Що за коном,
законом зовем без підстав.
Якщо більше грошви –
переможете ви.
Якщо- ні,
не поможе і Бог-адвокат.
І залишаться тулуби
без голови.
В справедливості й честі
усім на огляд.
Конституцію час
невблаганний несе,
Із законів плете
батоги беззаконь.
Для багатих – усе,
фарисеям – усе,
А для бідних – закон.
Та ясніють слова,
як родинні вогні,
Що даровані предком
мені в давнину:
«Якщо впав ти з коня,
чи іще на коні –
Справедливість і честь
збережи на кону!»
