...як смішно я відображаюсь
у новорічних різнобарвних кульках...
Заходжу в ніч,
у прохолодний простір,
торкаюсь серпантину гір,
рахую телеграми з неба,
за кінчик язичка
спіймаю сніжне конфеті...
Тобі дивуюсь, як несміло,
і кошачо-м"яко крадешся настом,
пірнаючи зненецька в хуртовину,
зісковзуєш в долину почуттів
і відкриваєш душу кожуха,
щоб я могла торкнутися очима
рожевого трояндового дару !
Скіпає, піниться замет
і оббиває всі пороги ночі
кошлатий вітер,
що втомлений з дороги й самоти,
вкладається спочити
полохливим псом в ногах куща калини...
Тягнусь до тебе, липну поцілунком
до вуст твоїх,
(навіщо їх ховаєш у шорсткому лісі?)
Цілую пахощі твої,
цілую присмерк у очах,
цілую звабу двох долонь гарячих,
і тую мить, коли ми разом смішно
у новорічних різнобарвних кульках
відображаємось, мов пара горобців...
Цілую...
(автор малюнку Gala.vita)
02.01.2011р.
Цілую пахощі твої,
цілую присмерк у очах,
цілую звабу двох долонь гарячих,
і тую мить, коли ми разом смішно
у новорічних різнобарвних кульках
відображаємось, мов пара горобців...
Цілую...
І Я ТЕБЕ ЦІЛУЮ!!! ЧУДОВИЙ ВІРШ!!!
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00