...як смішно я відображаюсь
у новорічних різнобарвних кульках...
Заходжу в ніч,
у прохолодний простір,
торкаюсь серпантину гір,
рахую телеграми з неба,
за кінчик язичка
спіймаю сніжне конфеті...
Тобі дивуюсь, як несміло,
і кошачо-м"яко крадешся настом,
пірнаючи зненецька в хуртовину,
зісковзуєш в долину почуттів
і відкриваєш душу кожуха,
щоб я могла торкнутися очима
рожевого трояндового дару !
Скіпає, піниться замет
і оббиває всі пороги ночі
кошлатий вітер,
що втомлений з дороги й самоти,
вкладається спочити
полохливим псом в ногах куща калини...
Тягнусь до тебе, липну поцілунком
до вуст твоїх,
(навіщо їх ховаєш у шорсткому лісі?)
Цілую пахощі твої,
цілую присмерк у очах,
цілую звабу двох долонь гарячих,
і тую мить, коли ми разом смішно
у новорічних різнобарвних кульках
відображаємось, мов пара горобців...
Цілую...
(автор малюнку Gala.vita)
02.01.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2011
автор: gala.vita