Над небом колишуться квіти,
Гуляє мороз по дорозі.
Заснули утомлені в світі
І голосно в небо голосять:
Мов райдуга, мов горицвіти,
Життя не просяяло раде,
Не вдалося сонцю пробитись
Крізь хмару розпилених вражень.
Хотілось, щоб було прекрасним
Почуте, прочитане, варте.
Хотілося сміхом невпинним
Йти рівно вперед і не впасти
Хотілося просто хотіти
Невпинно, нічого не вкравши.
Лиш треба було остудити
Морозові душу...
