Ти зник...тебе вже більше не існує
Для мого серця і душі моєї.
А я навік закрила за тобою двері,
Немов тебе не знала,ніби не любила.
Ти забруднив мої невинні крила,
Ти муками наповнив моє тіло.
Моя душа сама любов убила,
Щоб серце більше не боліло,
Щоб руки більше не тремтіли.
Ти зник...Без жодної образи
Я тихо забувала твої очі.
Журбою не наповнювала ночі,
Бо сни мої були пророчі,
Вони мені давно сказали,
Що ти свої гостриш кинджали.
Я знала,що без вороття
Забула я про почуття.
Не буде більше сліз,не буде болю,
Не буду більше випробовувати долю.
Я просто берегтиму те тепло,
Яке ще так недавно у мені жило.
Я житиму без тебе і з тобою,
Я мріятиму про нове життя,про волю,
Я ніжитимуся в обіймах золотих світанків,
Я зустрічатиму прихід рожевих ранків...
Я стала вільною,ти зник.
Ти полетів,ти втік,ти зник...
