Хоч віримо, хоч ні, Закони Бога діють,
Не як фізичні, вмить, а так, як врожаї,
Врожай той зберемо що душі наші сіють,
Бо здійснюють сівбу - тіл наших хазяї.
Якщо душі сівба - з насіння беззаконня,
Врожай пожне сама - відплата смерть за гріх,
Й четвертий рід її, у спадок по Закону,
Отримає собі врожай від грішних втіх.
Заради діточок, не варто схаменутись,
Й покаятись в гріху - противники Творця,
Й, відчувши "прощена", душею пригорнутись,
До Бога, Хто дає ритм "я люблю" серцям?
***
СХАМЕНУТИСЯ - прийти до пам'яті,
приймати Божі рішення, змінити хибні наміри,
відмовитися від них, одуматися
#####
Может, ради детей, покаемся?
Объявив своё мненье нормою,
Отвергая Закон Создателя,
Беззаконию став покорными,
С грехом смертным -"Творца предатели",
Предаём и себя безжалостно,
Нарушая Законы вечные,
Не являем и детям жалости,
Коль приносим им боль сердечную.
Иль разводами или ссорами,
Преступив чрез Христа учение,
Их сердца, словно лошадь, шпорами
Гоним в адском мы направлении.
Приучая к греховной праздности,
С душой грешною без сомнения,
Подвергаем свой род опасности
До четвертого поколения.
Если в ад душой направляемся,
Может, ради детей, покаемся?
***
ШПОРЫ - средство управления лошадью
при верховой езде.
ID:
1025214
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 27.10.2024 13:24:27
© дата внесення змiн: 15.06.2025 12:20:29
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
