Любіть життя короткочасне, воно вже не біжить — летить. Цінуйте природи вроду, і серце знову затремтить. Обійміть рідних ви та друзів, забудьте сльози та печаль, пробачте разом і непогоду, вона з’являється, на жаль. Кохайте світ душі своєї, до тіла ніжно пригорніть, вона біжить, а я за нею, і ще зустрінемось на цвіт!
Кохання є не випадковим, його так просто не знайти. У мене відбирає мову, коли читаю ті книжки, в яких так солодко шепочуть про вічність, вірність, про любов, про тих закоханих героїв, які проллють червону кров за щастя, злагоду, за чесність, за віру, правду, за життя. Я знаю, світло загубила, але відчую те злиття. Воно прийде до мене тихо, за плечі ніжно обійме, розтопить ту душевну кригу, яка розбила серце вже.
ID:
1022646
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.09.2024 00:45:40
© дата внесення змiн: 30.09.2024 22:29:06
автор: Луріна
Вкажіть причину вашої скарги
|
