Вщух вітер. Запанувала тиша
Над нами пронеслись дощі
Все те, чого ми так чекали
Вже не на часі… помовчим.
Від бур’янів звільнили ми городи
Тільки от руки в мозолях
Вночі бабайка іноді приходить
Приносить в сни кошмар і жах.
А літо мчить вже до свого зеніту
Щедрі дари садів всім нам роздає
Дарує радощі по світу
Сприймайте з оптимізмом те що є.
10.06.2024