Вже знов по нам біжить ручай та щур крокету,
Вже знов у бій спішить із олова піхота,
У романтичних сподіваннях на Одетту,
Як кінь із бронзи в сивину барона Клодта.
Вітрильник Заходу міняє білий прапор
На колір з райдуги для світу в день прийдешній.
Барвінок смутку пропонує дегустатор
На цвинтарі любові обережній.
Мерехкотять прути між кармою бароко.
Блищать сатири, гордо ходять павичами.
І кліпом кліпає всевидюче нам око
Над голомозими з мережі тлумачами…
010923
