*****
Тоді, коли від болісної муки,
Що каменем на серденьку лежить,
Складаєш ти у безнадії руки,
Що більш тобі не стане краще жить,
У розпач ти не смій же упадати.
Йому так легко ти не піддавайсь,
А замість того, щоби нарікати
На доленьку лихую, удавайсь
До дій конкретних, тих, які змінити
Її спроможні дійсно, не лишень
У мріях і думках, щоб краще жити
Не лиш сьогодні, завтра – кожен день.
Адже, якщо лиш мріяти й гадати
Про те й нічого більше не робить,
То доленька тобі нічого дати
Сама, повір, не зможе в тую мить.
А також марно повсякчас просити,
Щоб бажане вона дала тобі.
Щоб мати те, що прагнеш, слід робити,
Хай навіть доведеться – в боротьбі.
Адже нічого просто не дається.
Коли ж дається, то не повсякчас,
Але, хто робить, успіху доб’ється,
Якщо не зараз, то в пізніший час.
Лише не варто руки опускати,
Якщо завади стрінеш на шляху,
А треба їх упевнено долати,
Позбувшися зневіри та страху.
І знаю я, що ти їх все ж здолаєш,
Коли зусиль своїх всіх докладеш,
І цілей всіх, що у душі плекаєш,
Із часом неодмінно досягнеш.
Коли ж їх досягнеш, тоді новії
Завжди перед собою цілі став,
Щоб втілить, поливай, мов квіти тії,
Водою в вигляді конкретних справ.
Євген Ковальчук, 09. 06. 2020
ID:
981576
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.04.2023 22:03:16
© дата внесення змiн: 28.04.2023 22:03:16
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
