Яблуневий цвіт, білий гай
Як на землю світ опускає рай
Хай, добрішими він зробить суть
Забере в людей із сердець лють.
Розцвітуть сади, милотою днів
Проженуть в ніщо, застарілий гнів,
Кличе сад-Едем, прощень, сподівань
Підемо за ним, миттю, без вагань.
Спалахне в душі цвітом теплота,
Пропаде кудись розпач, гіркота
Полетить вмить, сповідь у думках
В яблуневих снах, в білих, у квітках.
