В серця людей сій зерна доброти,
Що ні тривоги, ні жалю не знає,
А полум’ям м’якої теплоти
Відчайні душі ніжно зігріває.
В серця людей сій зерна доброти
З любов’ю, щиро, щедро та завзято,
Щоб досягнути власної мети ‒
Їх кожен день перетворити в свято.
В серця людей сій зерна доброти,
Кохання, віри, щастя і надії
В те, що можливо горе обійти
І що здійсняться їхні світлі мрії.
В серця людей сій зерна доброти
Того, хто завжди всіх оберігає
Від темних чар пустої сліпоти,
Що всюди шлях до цілі закриває.
В серця людей сій зерна доброти,
Аби вони змогли таки відчути
Всю владу світу диво-красоти,
Сенс особистого життя збагнути.
В серця людей сій зерна доброти,
Адже вона ‒ то сутність їх природи.
Ти лиш надай їм змогу віднайти
Свою дорогу до душі свободи.
В серця людей сій зерна доброти
Завжди, без винятку усім і всюди,
Аби промінням щастя-теплоти
Були зігріті всі на світі люди.
В серця людей сій зерна доброти
І ласкою їх поливай постійно,
Щоб пишно з них зуміли прорости
Плоди гуманності благонадійно.
Євген Ковальчук, 28. 08. 2015
