Пам'ятаю, дитинство босоноге
Як за селом , цвіли білі черешні.
За гаєм , поля широкі розлогі
В панськім саду яблука пишні.
На княжій горі яблуневий сад
їх, охороняв літа столітній дуб.
Петрівки, падали як зорепад
зірвала, зеленець зламала зуб.
Яблуня, була знатного роду
золотилась, як сонце на вітті.
До неї, бігли в любу погоду
Щоб нарвати, їх в жмені вліті.
Бувало, з подругами малі
Йшли, з дзбаном черешні рвати.
До їх віть, літали немов джмелі
А вона , добра щира як мати.
Висока, горда гілля як руки
Їй , соловейки співали пісні .
Дивились, на красу граби, буки
При дорозі, вклонялись до ніг її.
Вилізти, важко на це деревце
Відважні ,ягоду солодку рвали.
Пошарпані, руки ноги лице
Гілля , плоди мені нахиляли.
За селом , ріс сад ...черешні цвіли
Різного сорту яблука солодкі.
А поруч ліс, там шуміли ясени
І стрункі смереки зеленоокі.
Згадую, дитинство щасливі літа
На березі Дністра казковий рай.
Хвилини радості , щастя і тепла
І свою квітучу весну - місяць май.
Я, бігала босяком до Дністра
В сонячне літо до річки.
У мріях, як чайка кружляла я
Сонце , у квіті тримало до нічки.
За річкою, буйні трави запашні
Там паслись, корови на долині.
Відлунювали дзвони голосні
Рум'янилось, личко як на калині.
Із паші ,до води бігли коні
І в полудень, дойні корови.
Зривала ромашки в долоні
І Дзвенів, водограй до діброви.
О який був прекрасний чудовий час!
Лилось, молочко рікою у море.
А вузенька кладка гойдала нас
Я, злітала , за плай - сині гори.
М. Чайківчанка.
