І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
О, Україно!- ти, у журбі стільки літ
і не можеш, своїх дітей захистити.
Плаче,на могилі журавка не милий світ
Скажи, хто зуміє війну зупинити?...
Україно, мати рідна земле моя!
Скажи, чому заплакані очі твої?...
Воює , з автоматом син, дочка твоя
Стоять, літа в запеклім бою на війні.
Скільки ,пташок не діждались весни
А батьки, своїх дітей до хати, додому.
У вогні, згорають дочки, і сини
Заживо, від канонад війни грому.
Я, мовчу ...думаю, чому мовчить світ...
Питань, багато...відповіді немає.
Вбивають, козаків-калиновий цвіт
Чому, у мати , вдови серденько крає.
Горять, у попелищі земля , і степи
зруйновано : міста, села... в страху ,дитя.
Ллється, кров міни, риють , як кроти
Мати , оплакує сина своє дитя.
О ,де той Месія, козак Дорошенко?...
Щоб прогнав, із землі усіх ворогів .
Застерігав, усіх пророк наш Шевченко:
Не кохайте , чорнобриві ви , москалів.
Встань ,Тарасе , подивися на Вкраїну!
Як яничари до липки обдерли все.
Спалюють, у вогні... знищують ,в руїну
Не чують, заповітне твоє слово святе.
М .Чайківчанка.
ID:
907414
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.03.2021 12:33:49
© дата внесення змiн: 09.03.2021 18:47:45
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
