Поїду, попливу чи забреду,
Від цих людей, подій або обставин,
І тихо витру вкрадкою сльозу
Ніхто в цьому признатись не заставить.
Не покажу нікому, що болить
Лиш засміюсь крізь сльози - мов радію,
Не зрозуміють навіть у ту мить,
Що лиш на Бога маю я надію.
Мені потрібні тиша, Бог і я,
Душа омиється і стане мов кришталь,
Спитає хтось, за чим шкодую я
Скажу: "В минулому - нічого вже не жаль".
Галина Грицина .
