Як боляче дивитись на калік,
Сиріт, що не зустрінуться з батьками,
В когось війна забрала навіть маму,
І біль цей нам болітиме повік.
Бо навіть гордість ця вогнем пече,
Оплакуєм, ховаючи найкращих,
Війна не вічна - не вмирають завжди...
Життя і час назад не потече.
Хай навіть буде свято і парад,
Ці сльози й біль душитимуть нам груди,
А світ ніколи іншим вже не буде,
Без смерті - коли був живим солдат.
Галина Грицина.
