Таке життя:
Не треба нарікати
На прикрощі і болі,
Бо вони даються кожному,
Хто б ти не був на світі.
Укриюсь ковдрою вовняною:
Тепліше
Під нею буде у зимову ніч.
І знову руки батьківські
Згадаю.
На сполох
Б’ють набати у душі:
- Рятуйтеся!
Та їх ніхто
не чує...
