Дощ
Сумними сльозами
за вікном заплаче дощ,
сумними словами
на душі плете він плющ,
своїми думками
запаливши щастя кущ,
побачу очима
як тепло зникає враз.
Омиють ті сльози
на вікні холодний піт,
осяють ті грози,
на душі зів`ялий цвіт,
то попри прогнози
з парасолькою у світ,
піду без загрози
по дощу гуляти знов.
Залишиться вдома
моя вірна самота,
розвіється втома,
ніби часу пустота,
несе невідома
зовсім інша висота,
знайти незнайому
щастя музику свою.
Співають чуттєву
пісню крапельки малі,
як радість миттєву
ніби сонечко в імлі,
вона є життєва
наймиліша на Землі,
бо світлую Єву,
нагадає знов мені.
Побачу на диво
як по дощових річках,
назустріч сміливо
з парасолькою в руках,
дівчина красива
лине радістю в думках,
з якою щасливо
проведу взаємно час.
Віктор Цвіт 09.10.15
