Голос кохання
Коли чую хоч одне
слово голосом твоїм,
то душа зірок сягне
і стаю немов своїм.
Горить серце від чудес,
давши роси любих чар,
бо ти янгол із небес,
бо ти долі світлий дар.
Мов щоночі і щодня,
мрію щастям чути знов,
лиш тебе, моя рідня,
бо народжуєш любов.
Ніби пісня, голос твій,
долинає почуттям,
хоч ми різні світом мрій
і між нами забуття.
Ми навіки не чужі,
як на небі дві зорі,
бо існують ще дощі,
сяйвом місяця вгорі.
Голос милий, голос твій,
є тим щастям аж до сліз,
бо як буду сам не свій,
тільки він втішає скрізь.
Віктор Цвіт 12.09.16
