***
Я проросту між твоїми пальцями
Квітками, думками-несамозванцями...
І буду завжди́: вночі й на світанні –
Ніжити руки твої бездоганні.
І пелюстками – своїми скронями,–
Мов кораблями, пливтиму долонями...
І в час, як ми будем удвох наодинці,
Я зацілую тебе у мізинці.
18.07.2016 р. А. Тофан
