Лабіринтом нічних небес
Поміж сяйва загаслих зір,
Поміж місячних срібних плес
Все блукає самотній звір.
Він шепоче про дивний світ,
Що малюють полотна втрат,
Він собою колишнім снить,
Де комусь так давно був брат.
Та маяк у нічних морях
Тільки місяць - химерний друг,
Тільки хвилі у тих світах
Не питають усіх заслуг.
У печерах нічних небес
Не палають вогні - зірки,
Серед сотні чужих чудес
Відшукаю свої рядки.
