Минуле виринає із пітьми,
Несе мені картинки ностальгійні
Про те, як ми колись були дітьми
І нас будили у бабусі півні.
І мама з татком там були живі,
І так було нам затишно, спокійно.
В екологічно чистій там траві
Купалися у росах... А про війни
Від сивих ветеранів чули лиш,
Війна була далека, ефімерна...
Сьогодні від новин з війни болиш,
Прийшла у Край зі сходу клята скверна...
Із шафи я минуле дістаю,
Пірнаю як у мамину перину.
Колись також жили не у Раю
Та сприйняття все ж інші у дитини.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки так, Хуго, дорослі цинічніші і прагматичніші, а діти чесні і чисті.Якби ми з таким старанням не вбивали у собі дітей, світ би став добрішим і кращим.