|
Дитина в мені
На душі, ще мріє про світлу любов,
на душі, всміхається знову і знов,
ігноруючи правду гірку,
все кохаючи думку легку,
відчуваючи радість дзвінку,
весною в серці.
Кожен день, живе у тій казці своїй,
кожен день, дарує цвіт щастя одній
душі разом з узами дружби,
не знавши обману і служби,
ще просить погратися "нужбо",
із променем сонця.
Дитина в мені,
якою бів я раніше,
дитина в мені,
з якою світ є світлішим,
дитина в мені,
з якою буду сильнішим,
вбачаючи дні,
якими чекаю найгірше.
У душі, у неї страх увесь тане,
у душі щитом її завше є мама,
яка зло затьмарить любов`ю,
теплом всим і власною кров`ю,
дитя захищавши любов`ю,
від всякої кривди.
Світ життя, для неї лиш світлим відомий,
світ життя, ласкавістю тільки знайомий,
цікавість до всього безмежна,
лукавість у вчинках суміжна,
бо кривда з любов`ю є ніжна,
грайлива як завжди.
Дитина в мені,
якою лишився я досі,
живу кожні дні,
щасливі шукаючи роси,
дитина в мені,
хто має усі мої риси,
живе у мені,
любов`ю нестримною досі.
Віктор Цвіт 27.03.16
ID:
662357
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 27.04.2016 00:08:31
© дата внесення змiн: 27.04.2016 00:08:31
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
Ми не перестаємо ними бути, адже ми любимо, мріємо, віримо, радіємо простим речам і, як би це дивно не звучало, ображаємось по дрібницям 
и часом всі буваємо дітьми ,хоча роки...
