Просто зниклі почуття не помирають,
Вони живуть в паралельних світах
І без нас вони світанки зустрічають,
З дахів будинків чи клубів терас.
Зниклі почуття враз оживають,
Коли віскі з надлишком пив,
В телефоні меседжер питає:
- Ей, мала, не розбудив?
І та відповідь все розкладає,
По поличках пари людей:
- Ні, тебе я чекаю!
Або ж…
- Зітри мій номер, дибіл!