Я стояв у зоні високого тиску,
У центрі перефирії людей.
Шукав твого погляду-
зеленого блиску,
У скупченні в'ялих тіней.
Я блукав,та не бачив,чекав і терпів,
Промерзаючи другу годину.
Душа знов заплаче,завиє,без слів,
Забуваючи свою половину.
Я втікав,лиш інстикт керував у тиші,
Вів, все далі і далі вперед.
А тіні ховались,ховались мов миші,
Не бачачи власних тенет.
Я спинився,затремтіли від кисню легені,
Краплі дощу ступали на очі мої,
Всі тіні здавались вже свіжі,зелені,
Лиш дерева у парку радіють весні.....
Знову чекаю,та тепер ти шукай,
Прийди у трудну хвилину,
Обійми,посиди,над плечем заридай,
Скажи мені правду,хоч в спину...
ID:
644197
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.02.2016 22:31:16
© дата внесення змiн: 16.02.2016 07:32:50
автор: Моряк
Вкажіть причину вашої скарги
|
