Я знов з думками наодинці,
І вкотре я сиджу одна.
Хоч коси заплітай дитинці,
Хоч знов сиди собі сама...
Навколо завжди безліч шуму,
Безмежне полум'я думок.
А ти хоча б про мене думав?
І серце знову на замок.
Постійно поруч хтось балака,
І кроки чути за дверима.
Бери з собой голять собаку, —
Вона єдина не покине.
Жорстоко? Може. Я не знаю.
Ти знову зник в пітьмі думок.
З тобою я зустрітись маю,
Щоб серце знову на замок.
